Бібліотечна корпорація – форма співробітництва на постійній основі колективних членів (бібліотек-учасників), що ґрунтується на об’єднанні їх ресурсів (інформаційних, інтелектуальних, фінансових, матеріально-технічних тощо) для спільного вирішення спеціальних складних професійних завдань.

Істотними перевагами Б. к. в сучасних умовах є: збільшення можливостей для розвитку бібліотек різних типів; більш повне й ефективне використання їх об’єднаних ресурсів; підвищення якості бібліотечно-інформаційних продуктів і послуг; розповсюдження нових культурних цінностей; впровадження бібліотечних інновацій та кращого досвіду; економічна вигода та ін. Юридичний статус та членські внески в Б. к. не є обов’язковими.

В зарубіжних країнах Б. к. почали створюватися у 1970-х рр. і стали стимулом для розгортання міжбібліотечного співробітництва. Ефект від діяльності Б. к. дозволив багатьом бібліотекам-учасникам відмовитись від виконання повномасштабних робіт з каталогізації своїх документних ресурсів, підвищити рівень інформаційного обслуговування користувачів, розширити номенклатуру продуктів і послуг. Прикладами Б. к. можуть бути відомі національні і регіональні бібліотечні системи і мережі США, які успішно діють упродовж багатьох років:

–       Комп’ютерний бібліотечний центр OCLC (Online Computer Library Center);

–       Інформаційна мережа наукових бібліотек RLIN (Research Libraries Information Network);

–       Західна бібліотечна мережа WLN (Western Library Network);

–       Система міжбібліотечного телекомунікаційного обміну штату Міннесота (MINITEX);

–       Інформаційно-бібліотечна мережа штату Іллінойс (ILLINET).

Ключове питання функціонування цих Б. к. пов’язане зі створенням і розповсюдженням у єдиному форматі MARC машиночитаних бібліографічних баз даних (БД). Завдяки цьому усувається  дублювання роботи бібліотек з ведення електронних каталогів, забезпечується уніфікація даних та пошуку з будь-якої точки доступу необхідних документів у всіх масивах БД, що зберігаються у мережі учасників Б. к.

В Україні з різних причин  ідеї корпоративного співробітництва не набули  практичного втілення. Створені за радянських часів централізовані бібліотечні системи (ЦБС) включали лише окремі елементи бібліотечної кооперації; нині перспективи ЦБС в умовах адміністративно-територіальної реформи і децентралізації є неясними. Територіальні бібліотечні об’єднання (ТБО) як мережеві міжвідомчі об’єднання бібліотек функціонували у 1980-х роках у Дніпропетровській обл. (м. Жовті Води) і Миколаївській обл. (м. Вознесенськ), проте даний експеримент поширення в Україні не набув.

Загальна концепція бібліотечного корпоративного руху в Україні наразі відсутня. Водночас існує багато позитивних прикладів співробітництва і партнерства бібліотечних закладів на національному і міжрегіональному рівнях.

Діяльність бібліотек України щодо формування національного інформаційного простору втілена у Всеукраїнських корпоративних проектах: Електронна бібліотека «Культура України», «Зведений каталог оцифрованих видань», «Зведений каталог української книги», «Українська бібліотечна енциклопедія» (УБЕ), науково-виробничий журнал «Бібліотечна планета», які адмініструє Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого.

Корпоративні проекти реалізовують бібліотечні заклади низки регіонів:

–       Корпоративна мережа бібліотек м. Маріуполя;

–       Корпоративна мережа публічних бібліотек м. Харкова;

–       Регіональна корпоративна бібліотечна інформаційна система Рівненської області;

–       Консорціум «Історична Волинь» (ініціатор – Рівненська ОУНБ, учасники – Національна історична бібліотека України, Хмельницька, Тернопільська, Житомирська, Волинська ОУНБ, Брестська обласна бібліотека ім. М. Горького Республіки Білорусь, обласні музеї і архіви цих регіонів);

–       Корпоративний проект «КОРДБА», що включає розписування періодичних видань, передплачених бібліотеками для дітей; адмініструє Національна бібліотека України для дітей;

–       Центрально-Український кооперативний каталог (ЦУКК); ініціатор і модератор ресурсу – Кіровоградська ОУНБ ім. Д. І. Чижевського;

–       Зведений каталог періодичних видань, передплачених провідними бібліотеками м. Дніпра; м. Івано-Франківська;

–       БД «Ресурси бібліотек м. Миколаєва»: зведений електронний каталог;

–       Придніпровський корпоративний каталог (ПКК); адмініструє ресурс Дніпропетровська ОУНБ імені Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія;

–       Кіровоградський регіональний кооперативний каталог (КРКК).

Створення великих Б. к. в Україні є справою на перспективу у площині розроблення і втілення державної політики в галузі бібліотечної справи і включає організаційно-управлінські дії, спрямовані на кінцевий результат – більш якісного рівня задоволення бібліотечно-інформаційних потреб суспільства.

В залежності від поставлених завдань, класифікація Б. к. здійснюється за кількома ознаками:

–       створюваний продукт: а) один продукт; б) комплекс продуктів;

– послуги, що надаються: а) інформаційне обслуговування користувачів; б) каталогізування запозиченням; в) МБА, ЕДД;

– види об’єднаних ресурсів: а) інформаційні; б) інтелектуальні; в) інші;

–       юридичний статус: наявний / відсутній;

– фінансові умови: здійснюють / не здійснюють фінансову діяльність;

– територіальне охоплення: а) міжнародні; б) національні; в) регіональні; г) у межах одного населеного пункту;

– організаційно-правові форми власності учасників об’єднання бібліотек: а) що мають одну організаційно-правову форму власності; б) з різними організаційно-правовими формами власності; в) однопрофільних (однотипних), але з різними організаційно-правовими формами власності.

Потенціал діяльності Б. к. характеризують індикатори:

соціологічні: наявність процесів, які є мотиваційними чинниками для об’єднання учасників; рівень соціально-економічної стабільності; прогностичні терміни функціонування;

фінансові: наявність зовнішньої підтримки; членські внески; надходження від платних послуг;

організаційно-правові: юридичний статус бібліотек-учасників, рівень їх самостійності; інформування і реклама; наявність кваліфікованих фахівців і систем управління в бібліотеках; досвід співробітництва з іншими організаціями, структурами, системами; розробка власних проектів  і успішна співучасть в інших проектах;

програмно-технологічні і технічні: наявність АІБС серед усіх учасників та  належний рівень їх технічного забезпечення; якість Інтернет-зв’язку; якість бібліотечних продуктів.

Система індикаторів уможливлює об’єктивне оцінювання потенціалу будь-якої Б. к. і визначення напрямів, в яких необхідно діяти задля підвищення ефективності її діяльності.

Б. к. створюється на базі однорідних складових – бібліотек і інформаційних центрів на засадах самостійності всіх учасників, які залишаються незалежними організаціями і зберігають право брати участь в інших об’єднаннях. При вибутті учасника Б. к. залишається частина його інформаційних ресурсів, які він надає у загальне користування. Задля збереження цілісності Б. к. і дотримання певного рівня її стабільності, заздалегідь визначаються умови вибування учасників і їх мінімально допустима чисельність.

Б. к. є ефективним  засобом консолідації бібліотек, підвищення їх інформаційного потенціалу, вивільнення від виконання частини технологічних операцій, оскільки забезпечують умови для створення, передавання і використання даних незалежно від їх реального місцезнаходження, сприяють якісному задоволенню інформаційних потреб суспільства.

Библиотеки и библиотечное дело США: комплексний подход / Р. С. Гиляревский, Ю. П. Нюкша, Б. П. Каневский и др. / Под ред. В. В. Попова. – Москва : Издательская фирма «Логос». – 1992. – С. 69-83;

Вилегжаніна Т. До питання створення центру корпоративної каталогізації: підходи і перспективи / Т. Вилегжаніна, Є. Одинець // Бібл. планета. – 2005. – № 1. – С. 15-18;

Вилегжаніна Т. Кооперація бібліотек: проблеми і переваги / Т. Вилегжаніна // Бібл. планета. – 2006. – № 1. – С. 4-6;

Ільганаєва В. Корпоративний рух в Україні: стан та перспективи розвитку / В. Ільганаєва // Бібл. форум України. – 2006. – № 2. – С. 13-15;

Кузина Н. Ю. Профессиональные объединения в библиотечной и информационной среде (по зарубежным исследованиям) / Н. Ю. Кузина // Библиотековедение. – 2006. – № 2. – С. 28-34;

Пасынкова Е.  Развитие библиотечных корпораций – путь к успеху / Пасынкова Е. // Бібл. форум України. – 2006. – № 2. – С. 2-5;

Лаврик О. Л. Разработка системы индикаторов для определения системы библиотечных корпораций / О. Л. Лаврик, А. А. Стукалова // Библиосфера. –2008. – № 4. – С. 27-31;

Назарьева С. Создание библиотечных корпораций: проблемы и перспективы / Назарьева С. // Бібл. форум України. – 2008. – № 2. – С. 12-15;

Стукалова А. А. Основные формы библиотечного взаимодействия: терминологический анализ / А. А. Стукалова, О. Л. Лаврик, // Библиосфера. –2008. – № 1. – С. 11–23;

Вилегжаніна Т.  Кооперація як засіб успішного функціонування бібліотек в інформаційному середовищі. / Т. Вилегжаніна // Бібл. планета. – 2013. – № 4. – С. 4–6;

Стукалова А. А. Корпоративные  библиотечные проекты: история создания и развития / А. А. Стукалова // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития. – 2017. – Вып. 14. – С. 54–62.